Панорама в центре Новгород-Северского

Интерактивная  панорама за рекой "Вить". 

Два чувства дивно близки нам –

В них обретает сердце пищу:

Любовь к родному пепелищу,

Любовь к отеческим гробам.

         Ці слова  Олександра Пушкіна згадалися, коли нещодавно добрі знайомі, які живуть у так званому ближньому зарубіжжі, повідомили новину: за допомогою Інтернету вони з’ясували, що їхній дід, котрий «пропав безвісти», насправді зовсім недалеко, у Білорусі. А родичі стільки років про це і не підозрювали!

Спогади і роздуми сина ветерана Другої світової

    Коли мого батька забирали до Червоної Армії, йому ще вісімнадцяти не виповнилось. Але рослий худорлявий підліток разом з іншими 1924-25 років народження почимчикував розбитими осінніми дорогами з  Лизунівки до районного центру, щоб поповнити лави геть поріділого війська,  що здолало Десну і було налаштоване на одному диханні «дати перцю» німцям на Дніпрі, Сожі та Прип’яті (!!!)

  Своєчасно з’явилися до військкомату. Важливе, хоч і наївне запитання (збиралися ж  на війну):

  - А коли видадуть зброю?